Я боюсь війни . Я знаю, я не зможу вижити у війні. Такі, як я, непотрібні. у мене нема опірності ворожим обставинам. Я ладна із протесту вмерти. Але я не вірю, що війни можна буде уникнути. занадто багато хлопчиків родилося останніми роками. Я вірю в цю єресь. Це бички для заклання, для кривавої жертви. Може справді, мир утворюється лише завдяки великій крові? Але я не маю сили бути свідком цього. Я весь час ковзаю уявно по шкалі часу, весь час думаю про майбутнє. Абстрактно -- старе мусить згинути, умерти, має розчиститись місце для нового.Це як лісова пожежа. Але для себе я не бачу ні місця, ні можливостей. Я не бачу свого майбутнього. Хай живуть молоді і сильні.