Часу нема і нема. Атестація , купа дітей, (це добре, що їх купа, бо нас перевіряють як якихось злочинців), але після них завжди такий безлад (навіть якщо вони прибирають), що після заняття треба ще годину прибирати, шукати прості олівці в коробках з кольоровими, перекладати по папках малюнки, вішати нові роботи (а то буде страшна образа!), замести підлогу (бо щоразу стільки земні і бруду, що просто сил нема). То ж на розумні речі, виставляння картинок просто сил вже нема. Сьогодні у мене було одночасно на клубі 19 дітей. А перед тим ми ще ходили з ними на майстер-клас, то там було 16, причому 6 з них там і там були різні. Так що всіх їх сьогодні було 25. І це був дурдом Я вже два дні приходжу додому в дев"ять вечора. Але це краще, ніж би вони не ходили, а я тряслася, очікуючи перевірки і всякого такого. Але через таку запарку не маю часу ні на що. Правда, друге покоління відкриває для себе гру в чарівний лабіринт. Все-таки я умію придумувати ігри.
-
-
03.11.2012 в 04:46