• ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: життя (список заголовков)
01:22 

Будні і свята

Вже два тижні, як я посилено вчуся на курсах підвищення кваліфікації. Це така обов"язкова умова нашої педагогічної (та, мабуть, і не тільки) роботи. Це не є погано, але зовсім вибиває зі звичної колії. Тому не дивно, що я зовсім пропала з інтернетного ефіру. Якось будем налагоджувати. А зараз бажаю всім, щоб Святий Миколай визнав, що ви були чемні та добрі цей рік, і нагородив вас подарунками. А ще краще, як ви самі, беручи за приклад достойні діяння святого, станете дарувальниками для своїх близьких.

@темы: життя, робота, свято

03:03 

Сюрприз

Життя підкидає несподіванки, часом і приємні. Мене (раптом) посилають на курси підвищення кваліфікації. Зазвичай, колеги мої не люблять такого безглуздого витрачання часу. Але я люблю повчитися, побачити щось нове, інакше. Правда, клубні діти взвили з горя, і мені доведеться їм приділяти увагу (хоча я не зобов"язана це робити), а ще доведеться рано вставати, а ще ранок, коли сонце світить у кімнату, буде зайнятий, і я не зможу малювати, але все одно я рада.

@темы: життя, приємне., робота

03:45 

Про життя , кіно і історію

Ого, ну і час біжить!! Виявляється, я не з"являлась на щоденнику місяць! Все якось не з руки, то зайнята, то нема про що писати. Ось на роботі відбули два заходи (майже паралельні), кілька днів передишки перед новими подвигами, на які змушує час, начальство і страх перед втратою роботи. Це не для мене -- я не можу нормально жити, боячись весь час перевірки, відсутності дітей, нерозуміння, чого власне треба цим дітям, і всякої іншої фігні. Я навіть говорити нормально розучилась. Молоді дами, закликаю, спішіть використовувати свій вільний час і можливість інтелектуальногорозвитку. Де воно потім тільки дівається!! Як у казочці про розбите корито.

Ну годі скиглити. Цим нічого не зміниш все одно. Краще про цікаве. Мені записали всі фільми (ну майже всі) про мушкетерів, які знімав європейський (і американський) кінематограф. Ця антологія виявилася дуже цікавою навіть з точки зору зміни акцентів, важливих моментів, деталей костюмів, типу жіночої краси і т.д. Починаючи від німого фільму 1921 року, де кумедні герої далеко не першої молодості завзято махають шпагами як мітлами і до найостаннішого, 3-Д-шного. І вже не знаю, з чого більше сміятися: зі стародавньої наївності, чи з того, що в останньому фільмі мушкетери стали шпигунами і просто якимись черепашками-ніндзями, які літають як в "Матриці", вискакують з води, стріляють суперзброєю, і ще бог зна чим. Правда, це я ще не подивилася, так, позаглядала на початок, але подивлюся, хоча б із збоченого інтересу. Син мене задовбав, що це, мовляв я за дурню дивлюсь. Але що я можу з собою зробити : це одні з найкращих дитячих переживань -- ті, які справляють враження на все життя. Це завзяття, бажання подвигів, відвага, дружба, герць з ворогами, відстоювання честі, шляхетність, відчайдушність і всяке таке, від чого серце б"ється сильніше.
читать дальше

@темы: життя, кіно, історія

01:55 

Осінь

Я люблю осінь.
Взагалі-то я її любила завжди, просто в дитинстві багатьох речей не усвідомлюєш розумом, та ще й восени починалось навчання, що було не вельми приємним. А тепер щораз більше розумію, як я люблю цю пору. Люблю всяку — від перших ледь помітних ознак, від запаху осінніх квітів, буяння айстр, жоржин, від неба, що робиться високим і прозорим до пізніх дощів, голої землі, мокрих чорних силуетів дерев у парку, тиші, запаху мокрої землі і спресованого коричневого листя. Всі відтінки, переходи мені милі, все таїть в собі красу, печаль — але легку, світлу, все навіває спокій, умиротворення. Осінні запахи — вони особливі. Власне, кожна пора має свої пахощі, але взимку буває захолодно (якщо це нормальна зима), весна наступає стрімко, не встигаєш насолодитися зміною декорацій, літо з його теперішньою немислимою спекою втомлює (та ще чогось так швидко проходить!), і одна осінь великодушно, не поспішаючи, повагом, як личить статечній дамі , обдаровує нас, являючи себе у всіх барвах та відтінках. Наче королева показує нам незліченні свої наряди, хизується ними, пишається в розкошах, а потім змінює золото та єдваби на аскетичну власяницю. І тепер знову, вкотре я насолоджуюсь осінню.
Я назбирую букети листя (хоч потім не знаю, що з ним робити), вдихаю запах хризантем — страшенно люблю, як пахне їхнє листя і квіти, милуюся стійкими чорнобривцями, дивлюсь на небо, на хмари, на колір осіннього неба — і мені так гарно, так печально, так солодко... А попереду так багато часу, ще стільки можна встигнути...

@темы: життя, краса

00:56 

Будні

Ого-го, як час біжить. Так давно не заходила на щоденник! Все клопоти, клопоти, робота, робота...
На клубі ми робили фігурки Богоматері Покрови. Звичайно, це моя чергова "бредова" ідея — теперішні діти такого не роблять. Не вміють, і навіть не здогадуються, що таке можна робити самим.
Ідея проста : принцип паперової ляльки. Я полазила по інтернету, пошукала, як зображують Покрову на іконах, змалювала найтиповіші пози, шати, зробила заготовки фігурок з картону на підставках, принесла дітям, показала, розказала. Вони нічого не зрозуміли (бо майже ніхто не грається тепер паперовими ляльками), але я сказала, що коли сенсей каже "Роби!", то треба просто робити, а результат сам себе покаже. Так і сталося: як я склеїла першу богородицю, всім захотілося і собі таке зробити (може свою роль зіграло і те, що німби у них з золотої блискучої фольги, на яку так падкі діти), Але як би там не було, ідея виявилась успішною, результат (10 фігурок індивідуальної роботи та колективних) не забарився. Я можу трошки собою попишатися, що я відкрила сучасним технологічним дітям ще одну забуту грань дитинства.
читать дальше

@темы: гурток, діти, життя, робота, страх, філософія

21:53 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL

Хатинка в Абрикосовому Гаю

главная