Ознакомьтесь с нашей политикой обработки персональных данных

URL
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
20:40 

Книжки

Заходила в магазин. Книжковий. Недавно брала в бібліотеці Капранових, Щось ніби трохи дитяче, але ковтнула за два прийоми. От що робить голод. Правда, і чтиво було легке. Та це не означає, що тупе, чи неякісне. Ні, хороше. Одержала задоволення. Навіть може б і придбала, якщо недороге. Власне, тому і зайшла в книгарню. Капранових не знайшла, зате побачила кілька книг Оксани Забужко. Взяла до рук і черговий раз зрозуміла, що це -- мій автор. Мені її подобається читати. Як подобається слухати когось, хто тобі дуже цікавий. Там книженція така грубезна, але мені її хочеться. Найцікавіше, що це не художня проза, а літературознавчі есе. Це мені у неї найцікавіше. А от Прохаська, про якого багато чула, читала відгуків, читала цитати, якого дуже цінує мій брат -- не можу читати довго. Є таке щось : поки уривок -- класно, ну дуже здорово, а як починаєш читати багато, довго, то щось розмивається, втрачається зміст, і починається безглузда балаканина. Я ж навіть його книгу купила, почала, і не змогла далі читати. Може його треба мені читати потроху, як приймають пігулки? Я ніяким чином не хочу сказати, що він поганий! Ні, він хороший, справжній автор, просто манера така якась... не можу довго і багато. Хоч я звикла брати і читати від і до.

@темы: Книги

23:40 

Привітання

Ну ось пережили кінець світу, початок нового року, зимовий цикл свят.... Ще китайський, і атестацію.
Відсутність інтернету розслабляє, але і дає можливість зосередитись на інших речах. Але потихеньку влажу знов у цю справу. Якби ще з картинками не возитись... То їх би тут було НАБАГАТО більше. Але щось я тупа до того. і часу шкода.... Ну та годі. Засвітилась, відмітилась у 2013, далі почекаємо, поки доповзе Змія

@темы: Новий рік

00:09 

Хеловін

Все-таки я його провела. Хоч і клялася, що більше ні-ні! Діти уболтали. Але цей Хеловін був нового типу, без особливих заморочок з мого боку і без складних ігор, які вимагають ГРИ. Бо теперішні діти не вміють ГРАТИ, Учасників було біля 10, саме те, що треба. Ніяких костюмів, особливих ритуалів (які вони все одно не сприймають і не вміють переживати) . Зате була ТЕМНОТА , і було СТРАШНО.
читать дальше

@темы: діти, робота

01:11 

Те ж саме

Часу нема і нема. Атестація , купа дітей, (це добре, що їх купа, бо нас перевіряють як якихось злочинців), але після них завжди такий безлад (навіть якщо вони прибирають), що після заняття треба ще годину прибирати, шукати прості олівці в коробках з кольоровими, перекладати по папках малюнки, вішати нові роботи (а то буде страшна образа!), замести підлогу (бо щоразу стільки земні і бруду, що просто сил нема). То ж на розумні речі, виставляння картинок просто сил вже нема. Сьогодні у мене було одночасно на клубі 19 дітей. А перед тим ми ще ходили з ними на майстер-клас, то там було 16, причому 6 з них там і там були різні. Так що всіх їх сьогодні було 25. І це був дурдом Я вже два дні приходжу додому в дев"ять вечора. Але це краще, ніж би вони не ходили, а я тряслася, очікуючи перевірки і всякого такого. Але через таку запарку не маю часу ні на що. Правда, друге покоління відкриває для себе гру в чарівний лабіринт. Все-таки я умію придумувати ігри.

@темы: робота

00:50 

Робота

Ось і почалися нові робочі будні. Поки діти бігають, поки ми ледь дихаєм від їхнього напору. Але така наша специфіка. Мені б краще вже трохи менше, але я знаю, що скоро ентузіазм вичахне, школа задовбе, і вони стануть ходити рідше. Тому виваливши язика, намагаюсь новеньких загрузити, щоб було і цікаво, і прикольно, і щоб хотілося ще. Так всякі цікаві думки приходять в голову, але нема коли сидіти і занотовувати їх. Добре, як озвучу в розмові з Бабцею (тобто, моєю мамою).Може колись і до них добереться рука. Робили ми сьогодні прикольних вовків, тих, що колись доня скинула мені (то була якась розмальовка). Така смішна тусовка вийшла!
читать дальше

@темы: робота, діти

01:53 

Дещо про біологію, царицю наук

Задовбало кожен раз заходити через логін. Чому воно не пам"ятає ? ну та це риторичне питання . Ось краще смакота від мого брата (і де він такі штукенції знаходить?)

3. Птицы

Еще учась на биологическом факультете, я обнаружил, что биология является фундаментальной основой образования, мировоззрения, понимания философских построений и логических конструкций и даже художественного творчества и метафор, — такой же фундаментальной, как лингвистика. Биология может стать базисом для всего того, что необходимо голове. Но, встретив сегодня, спустя много лет, однокурсника-биолога, сменившего профессию, я вспомнил всю систему своих наблюдений и размышлений о влиянии разных биологических наук на психику.
Энтомологи (насекомоведы) всегда становятся коллекционерами. Причем коллекционерами по сути — они коллекционируют всё, даже приключения и впечатления, и умело их систематизируют. Ботаники все разные. Одни превращаются чуть ли не в филологов, другие становятся эрудированными практиками — огородниками, садоводами, грибниками и цветоводами, а третьи — знатоками всех закоулков какого-нибудь региона, точно знают, где что растёт.
Отдельная категория — специалисты, работающие с микроскопом. Свои странности вырабатываются у герпетологов, ихтиологов и физиологов. Но совершенно особняком стоят орнитологи — наблюдающие за птицами. Само по себе решение быть орнитологом — уже признак неустойчивой психики. Орнитологов можно отличить мгновенно и безошибочно. Они неповторимы, что-то их отрывает от земли к небу. Наверное, они запрягают птиц не пойми во что и где-то разъезжают на этих упряжках. Орнитологи не видят земли — только небо, верхушки деревьев. Это их корни. Сами подумайте — исчислять многотысячные движущиеся стаи по их контурам, высчитывать их маршруты между нами и Африкой, окольцовывать пойманных птиц и получать телеграммы с острова Ява, если эта птица там умрёт, отличать двадцать оттенков розового в оперении на брюшке. Угадывать гнёзда, разыскивать яйца всевозможных цветов и размеров. Постоянно смотреть в бинокли, лорнеты и подзорные трубы. Знать, в какую электричку сесть, чтоб застать мигрирующую стаю на определенной станции. Всё это не благоприятствует нормальному психическому состоянию.
Знаю по собственному опыту сосуществования с птицами: дрозды объели ягоды с куста, которые обирал я сам; вороны всегда сидели на доме перед моим окном; воробьи не пускали ласточек в их собственные гнёзда на моём балконе; грач утопился в моей бочке с водой; у меня долго жила ворона; мои дети нашли замёрзшего попугая, который потом свободно летал по всему дому; аист, обессиленный перелётом, упал на мой пост в армии; голуби, которых жарили соседи перед субботой; журавль, что прилетел к моему лесу через бомбардируемую Сербию; вороны, у которых я забирал в армии орехи… Если растения — это понятия, животные — образы, то птицы — символы и знаки. Я не удивился, что знакомый орнитолог стал теологом. Потому что птицы чем-то похожи на ангелов.

Взято отсюда textonly.ru/mood/?issue=33&article=34534

Я така рада, що хтось вважає біологію фундаментальною, світоглядною наукою. І взагалі, хочу прочитати всі 8 новел цього автора.

@темы: світоглядне, філософія

17:48 

Лінь

Комедія та й годі. Скільки разів за своє життя заводила щоденники, і ніколи не вистачало духу вести їх довго. Не те, що мій тато. Він залишив після себе купу прецікавих спогадів, записів, справжню хроніку : тут і цікаві культурні події рідного міста, і роздуми про життя , і літопис дитячий (є у нього такий зошит, де він записував мало не щодень життя моїх дітей, а своїх онуків. Небагато людей може похвалитися таким детальним описом раннього життя). А я розлінилася. А ще всякі клопоти з ремонтом (може хтось уявить таку грандіозну розруху, але це банальне фарбування вікон і підлоги), а ще дурнувата спека, від якої аж горів комп і плавились мізки, а ще.... Виправдань занадто багато, просто нічого не відбувається таке, про що варто було б і хотілося повідомляти світові.Навіть картинки не малюю. Капець ! А скоро і відпустка скінчиться.

@темы: Життя, лінь

11:34 

Як вам це сподобається?

щойно в записах моєї знайомої знайшла такий "шедевр". Мушу поділитися, а то ми, жінки і не знаєм, які ми повинні бути.(Не знаю, чи сміятися з цього, чи обурюватись, вирішуйте самі)

В Ведических Писаниях говорится о том, что настоящая Женщина должна обладать 64 качествами, необходимыми для полноценной семейной жизни:

1. Иметь решимость следовать за мужем.
2. Умение доставить наибольшее удовольствие супругу.
3. Умение угадывать и опережать желания мужа.
4. Умение быть собранной в любой обстановке.
5. Владение и управление половой силой для воплощения в своих детях высокодуховных предков мужа.
читать дальше

@настроение: холєра ясна!!

@темы: бред, життя

11:01 

Кумедні речі

Згадала одну річ : їздила до Львова на зустріч випускників. Звичайно, гуляла по місту, і не могла обминути мистецького базару. Наткнулася там на одну річ, яка викликала у мене наплив сміху (не в смислі: о, гола баба!, а тому що до сокровенної і страшенно важливої для мужчин речі зробили гуморну штуку). Одним словом: дерев"яна дощечка, десь як книжка, чи вузький зошит. Напис: Мірило чоловічої гідності (дубляж російською, польською та англійською мовами). В дошці дірки, найбільша діаметром може зо два пальця, чи трохи більше, найменша десь як мізинець. І підписи (в порядку зменшення) БРЕХУН, КОЗАК, ЄВРОСТАНДАРТ, СТИДЛИВИЙ, ПУСТУН. Мене дуже повеселили ці написи, а особливо "брехун".

@темы: приколи

12:51 

Весна

Весна, дурдом, в голові весняний хаос, Начальство безсистемно намагається грузити зайвою роботою, ми одбрикуємся, ходим на суботники, робом роботи для благодійних аукціонів (від яких нам ні копійки не перепаде), але є і позитив : я зробила на виставку двох паперових ангелів (тільки забула, як сюди вставляти малі фотки), тому даю посилання : s019.radikal.ru/i640/1204/7f/014cc2c343fa.jpg
s019.radikal.ru/i605/1204/9c/7fab48abd5f2.jpg
А ще слухаю, як звучить весна : на всі пташині голоси.

@темы: весна

02:04 

Місце проживання

Блукаючи хащами інтернету, а конкретніше, на пустищі, де в порожнечі розносяться самотні звуки, надибала черговий тест. (Все-таки я балда, і люблю тести). Взялася проходити, і мене викинуло в світ Альвгейма. Скажу чесно, це діло мені сподобалься. Хочу на пенсію і туди, в хатинку десь на узліссі, щоб білочки приносили горішки, а пташечки ягідки (а хліб які-небуть добрі сусіди, а м"ясце добрі вовки)
Ну от, хотіла круто забабахати картинку, але зрозуміла, що не вмію цього робити. Ото облом!

@темы: печалі, радості, тести

01:09 

Клубні діти -- чудеса в решеті.

Якось на клубі ми грали в черговий варіант писульок : "чепуха" за схемою : Хто З ким Де Коли Що робили, Що з того вийшло. Було кумедно : наприклад, Джекі Чан з Наруто в кафе дивились фільм про любов, А Леся Українка з Чебурашкою в скрині вирізали паперові сніжинки. Ну і так далі. Одна маленька поважна дівчинка (2-й клас, релігійна сім"я) пише свою казочку і просить, щоб ми її прочитали. Ми це і зробили. А тепер і ви оцініть цю "Рукавичку" (авторську орфографію і синтаксис збережено)
Гаріпотер прийшов в гості до колопка. Колобок дав гаріпотеру сало а гаріпотер сказав я хочу Лесю Українку. Прийшла вона з чебурашкою, чебурашка покликав шепокляк, шепокляк покликала мишу.
А це ще одна її балачка : вона розповідала про садок, де була яблуня, знизу обтрушена ."Бо набігли варвАри..." Я запитую :" Які-такі варвАри?" (очевидно, малося на увазі вАрвари, але дівчинка сказала саме так). Вона відповіла :" Ну, такі воровки" Отакі у мене геніальні діти займаються.

@темы: діти, приколи

00:50 

Святкове

Ось і Новий рік настав, Різдво — з'їхалася купа гостей (найближчих родичів), ми гарно побачились, наїлися всякої смакоти, навіть співали. Але, чесно кажучи, це вже зовсім не той спів. Ох, як колись ми колядували... Як ще діти були малі, і ми всі разом виводили на три-чотири голоси... Може ще колись так поспіваємо. Але все було гарно, добре, і ще було трохи вихідних розслабитися після веселощів. Всі мої малюючі родичі (донька, брат, племінниця) залишили мені на пам'ять картини з драконами (це наша наступна виставка). Життя прекрасне (якщо не об'їдатися), і вже почалася робота. У нас тиждень, щоб "добити" всіх недомальованих драконів.
(Між іншим, це буде мій рік)

@темы: виставка, життя

21:27 

Про життя, свободу і базарні балачки

Ото вже ніколи не знаєш, що коли тебе дожене. Пішла на базар купити щось поїсти, заодно пошукати нові навушники, бо мої вже остаточно склякли, а нарвалася (точніше, застрягла) на філософській дискусії з продавцем на тему "Что такое хорошо, и что такое плохо". Цікава його позиція заключається в тому, що дітей треба вчити ПРАВИЛ життя (бо якщо вони поступають не по правилах, то влізають в халепи) і оберігати від грязі і "говна", якого повно у світі. Я сказала, що дітей треба вчити, що в світі є багато поганого, вчити розрізняти погане, розуміти, чому воно погане, вчити думати самостійно, приймати рішення і нести відповідальність за свої вчинки. Розмова торкнулася і Радянського Союзу, і теперішнього життя, кілька разів торкалася проблеми неможливості знайти роботу в Україні (очевидно, дуже наболіла тема), перейшла на свободу думки, і тут чоловіка понесло : що думати треба правильно, що свободомисліє веде до гріха і збоченств, що нема чого вигадувати велосипед, коли він вже є, і є до нього інструкція, і багато чого. читать дальше

@темы: філософія, життя

16:55 

Як ми чуємо

Підходить до мене Остап (син — це для непосвячених) і питає :"Мам, що таке КУСТРАКИТЫ ?"
Я спершу не могла зрозуміти, які-такі кустракіти , звідки він це взяв , може це якясь фантастика? А потім дійшло . Це ж слова з колись відомої (і до речі , гарної) пісні!
То береза, то рябина,
Куст ракиты над рекой.
Край родной , навек любимый
Где найдешь еще такой
Кущ рокити, рокитника , такого різновиду верби, перетворився на чудернацьких кустракітів. Остап, до речі, вирішив, що це якась дія, що хтось щось робить "над рекой"
З цього ми дуже сміялися , а потім я згадала такі ж кумедні випадки :

КАКАДІН ( з пісні часів громадянської війни : "Смело мы в бой пойдем
За власть советов,
И как один умрем
В борьбе за это" )

РЕВЕТА СТОГНЕ ( " Реве та стогне Дніпр широкий...")

Може ще згадаю приклади, то допишу.

@темы: приколи

00:56 

Будні

Ого-го, як час біжить. Так давно не заходила на щоденник! Все клопоти, клопоти, робота, робота...
На клубі ми робили фігурки Богоматері Покрови. Звичайно, це моя чергова "бредова" ідея — теперішні діти такого не роблять. Не вміють, і навіть не здогадуються, що таке можна робити самим.
Ідея проста : принцип паперової ляльки. Я полазила по інтернету, пошукала, як зображують Покрову на іконах, змалювала найтиповіші пози, шати, зробила заготовки фігурок з картону на підставках, принесла дітям, показала, розказала. Вони нічого не зрозуміли (бо майже ніхто не грається тепер паперовими ляльками), але я сказала, що коли сенсей каже "Роби!", то треба просто робити, а результат сам себе покаже. Так і сталося: як я склеїла першу богородицю, всім захотілося і собі таке зробити (може свою роль зіграло і те, що німби у них з золотої блискучої фольги, на яку так падкі діти), Але як би там не було, ідея виявилась успішною, результат (10 фігурок індивідуальної роботи та колективних) не забарився. Я можу трошки собою попишатися, що я відкрила сучасним технологічним дітям ще одну забуту грань дитинства.
читать дальше

@темы: гурток, діти, життя, робота, страх, філософія

01:38 

Як добре мати розумних братів

О мій великорозумний чудовий (хоч і зануда, і язва) брат. Інтелектуал, розумашка і взагалі... На його щоденнику, який я змогла переглядати дякуючи Великому і Могутньому Інтернету, знайшла запис про Станіслава Лема (мій брат його дуже любить. Ну, Лем є Лем). І у того Лема була п"єска. Подаю її тут:

"Низкопоклонство" Лема (Korzenie) - шутка ценою в голову, написанная в юношеском возрасте, в конце сороковых, как раз когда Шостакович написал "Антиформалистический раёк"...
Показанная друзьям, спрятанная, и обнаруженная после смерти писателя...


читать дальше

@темы: література

01:41 

День музики

У суботу на честь дня музики відкривався концертний сезон у філармонії. Був чудовий концерт на 2 відділи. В перщому камерний оркестр грав Чайковського, в другому солістка скрипалька віртуозно і натхненно пиляла свій інструмент. При всьому розумінні її таланту, вміння і т.д. я черговий раз переконалася, що не люблю скрипку. Такий різкий, визгливий звук, особливо на високих нотах, що робиться неприємно моїм вухам. А ще переконалась, що немаю любові до віртуозних творів. Це вже не музика, а спорт якийсь. Хто зіграє за 10 хвилин концерт, а хто може і швидше. Мої внутрішні ритми повільніші, і шалений темп викликає просто неприємні відчуття. Але я не про це. Я хотіла скласти хвалу нашому оркестру. Він грав ДУЖЕ добре. Аж приємно було ловити кожен звук. Жодної фальшивої ноти, ансамбль строїв так, що голоси кількох інструментів зливалися в один і виникав ефект, ніби звучить зовсім інший, наприклад гобой, чи ще якийсь духовий. Коли музиканти стишували звук, то аж дихання завмирало разом з музикою. Давно я не одержувала такої насолоди від живого виконання. Страшенно рада за наш оркестр, за нового диригента, який зробив таку музику, за нового директора, який знайшов такого диригента (і вигнав старого, який лише вимагав, щоб його називали "маестро"), і за себе як за слухачку, бо врешті-решт, як сказав один мудрець, якщо музику ніхто не слухає, вона перетворюється на "сотрясение воздуха".
Отож, хвала музиці!
Слухайте музику.

@темы: музика

21:53 

Доступ к записи ограничен

Закрытая запись, не предназначенная для публичного просмотра

URL
00:45 

Деякі нотатки про культуру

Сьогодні на клубі задала тему : Ноєв ковчег. Запропонувала намалювати єпізод цієї історії. (Не вдаючись в серйозне мудрствування можна придумати купу прикольних , по дитячому беспосередніх картинок : плавучий зоопарк , хатка-човник , де з вікон стирчать звірячі мордочки , буря на морі , і маленький кораблик , загублений серед хвиль , або щасливий кінець -- райдугу , спокійне море , корабель (все з тими ж звіриками) , вершина гори -- ну хоч щось! Але виявилося , що діти не знають , що це за історія . І це в наш побожний час , коли всі бігають до церкви і вистоюють службу у хусточках. Лише двоє спромоглися переказати біблійний міф . Одна (Марійка Мельник) -- бо їй мама розповідала (а мама строга п"ятидесятниця , не що небуть!) , а друга -- бо саме в школі прочитали. І то виявились деякі цікаві деталі : то Ной став сином Адама і Єви , то він один був праведний , а сім"я його так собі , він їх прсто пожалів і взяв з собою , а після потопу вони все одно продовжували грішити. ( І питається , нащо богові була така морока , якщо люди нічому не навчились?)
Коротше , лікбез ми провели , два ковчега намалювали , а потім стали малювати папуг і взагалі забули про якісь міфи.
І це ж зовсім не погані , дурні , бездарні діти -- самі звичайнісінькі.

@темы: діти, культура, гурток

Хатинка в Абрикосовому Гаю

главная