Прочитайте, как обстоят дела у сайта Дневников и как вы можете помочь!
×
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
Записи с темой: кіно (список заголовков)
03:45 

Про життя , кіно і історію

Ого, ну і час біжить!! Виявляється, я не з"являлась на щоденнику місяць! Все якось не з руки, то зайнята, то нема про що писати. Ось на роботі відбули два заходи (майже паралельні), кілька днів передишки перед новими подвигами, на які змушує час, начальство і страх перед втратою роботи. Це не для мене -- я не можу нормально жити, боячись весь час перевірки, відсутності дітей, нерозуміння, чого власне треба цим дітям, і всякої іншої фігні. Я навіть говорити нормально розучилась. Молоді дами, закликаю, спішіть використовувати свій вільний час і можливість інтелектуальногорозвитку. Де воно потім тільки дівається!! Як у казочці про розбите корито.

Ну годі скиглити. Цим нічого не зміниш все одно. Краще про цікаве. Мені записали всі фільми (ну майже всі) про мушкетерів, які знімав європейський (і американський) кінематограф. Ця антологія виявилася дуже цікавою навіть з точки зору зміни акцентів, важливих моментів, деталей костюмів, типу жіночої краси і т.д. Починаючи від німого фільму 1921 року, де кумедні герої далеко не першої молодості завзято махають шпагами як мітлами і до найостаннішого, 3-Д-шного. І вже не знаю, з чого більше сміятися: зі стародавньої наївності, чи з того, що в останньому фільмі мушкетери стали шпигунами і просто якимись черепашками-ніндзями, які літають як в "Матриці", вискакують з води, стріляють суперзброєю, і ще бог зна чим. Правда, це я ще не подивилася, так, позаглядала на початок, але подивлюся, хоча б із збоченого інтересу. Син мене задовбав, що це, мовляв я за дурню дивлюсь. Але що я можу з собою зробити : це одні з найкращих дитячих переживань -- ті, які справляють враження на все життя. Це завзяття, бажання подвигів, відвага, дружба, герць з ворогами, відстоювання честі, шляхетність, відчайдушність і всяке таке, від чого серце б"ється сильніше.
читать дальше

@темы: життя, кіно, історія

01:20 

Кіно старе і нове: що день прийдешній нам готує?...

Нема часу! нема часу! нема часу! Як все складно, і перестановка, і невміння витягати з компа потрібні програми, і відсутність цікавих тем для викладу. Одне може бути цікавим (і то відносно): має вийти фільм по "епічних"пригодах землянина Джона Картера на Марсі. Автор, якщо не помиляюсь, той самий Едгар Берроуз, який наваяв серіал про Тарзана. А якщо я помиляюсь, то вибачте, давно це було, може щось і забула. Але справа не у тім. В книзі закручений сюжет, не в міру фантастичний; супергерой; як і положено, напівгола красуня; злобна зубаста звірюка, яка потім стає вірним другом супергерою. Все в каноні. Але на пості героя супроводжує якась пародія на велетенську сороконіжку з тупою слинявою пащекою і дебільними очками-блюдцями. Невже це і є той зубастий монстр, який всіх жахав?! якщо так, то це печально. А так я думаю, що в фільмі добряче перекрутять сюжет (за чим я не жалкую), але може зроблять мляву нісенітницю, як в новому "Конані" (щось я дивилася його і скучала). І згадувала епічного звіроподібного Шварца в старих фільмах. Ото був справжній дикун, яким він і є по книгах.

@темы: кіно, час

02:38 

Кіно

Щось не знаходжу ні часу, ні сил ще сюди писати...(це вже стандартний вступ)
Ну от, трохи про кіно:
показували по телевізору "Аватара" (того, який синенький). Навмисне хотіла передивитись, перевірити свої відчуття. Ні, не помилилась. Фільм дратує : слабкістю сюжету, дурним головним персонажем, ходульними лиходіями (я такий злий, аж сам тащусь від своєї злості). Раптом усвідомила, що полковник (чи хто він там по рангу) дуже схожий на головного поганця з фільму "Іграшкові солдатики". Але що нормально для іграшки з вбудованою військовою програмою знищення ворога, те виглядає нарочито і примітивно у живої людини.
продовження
От вам і вся рецензія.
На що б то ще сходити ?

@темы: кіно

23:39 

Ще про кіно (1)

Нерегулярна я все-таки людина. Марудно тикати по клавішах букви. Хоча, писати теж, мабуть, набридло би. та я не про це. Давно не писала, бо ліньки, та і нема про що. Але кіносезон продовжується. Як я собі подумала, то за весну я багато чого передивилася. Хочеться чогось... От і шукаю це чогось в кінокартинах. (Я вже плювалася на 3Д, від якого нема спасіння, але навчиался дивитися його без окулярів).
Щось багато чого я дивилася, все більше екшени, чи бойовики (грешна, матушка, люблю добро з кулаками), хоча не відмовлялася і від мелодрам, тільки костюмованих. Про сучасне життя не люблю, не цікаво, негарно. Але найсмішніше було те, що подивилися з сином один фільм, і ніяк не могли згадати, ЩОж ми дивились. читать дальше

@темы: кіно

00:30 

Ще про кіно (2)

Як казав Карлсон, "Продолжаем разговор"
Отож, про кіно. Звісно, в кінотеатрах засилля американщини, нам більше нічого не показують. Може по клубах елітних, або десь на фестивалях є альтернатива, але я в цьому питанні безпорадна і споживаю масовий продукт. Отож, ще кілька фантастичних пригодницьких історій . читать дальше

@темы: кіно

00:45 

Ще про кіно(3)

Ще два слова про мультфільми :
"Епік" не сподобавсі. Раз все там таке зелене і гарне, я чекала якусь історію в стилі Властика, чи Робін Гуда, чи ще чогось. А там сюжет доволі тупий. Ну буду переказувати, але зауважень купа. Героїня вертається до батька після смерті матері (вона вже доросла, їй вже біля 20 років, тобто реакція на смерть близької людини очікується трохи доросліша, як показано), батько все життя займається дослідженнями, намагаючись знайти маленьких чоловічків - захисників лісу. зібрав величезний фактичний матеріал, а найближчі люди вважають його за дивака і божевільного. То нащо донька до нього приїхала? та і взагалі, якщо людина одержима якоюсь ідеєю, можна і поцікавитись її думками, якщо ця людина тобі дорога. Ай, ще там багато всяких невідповідностей і дурниць сюжетних, довго переповідати (може в наступному пості, завтра, бо і так вже угробила 2 години, не буде коли і погратися, а мене Атлантида чекає, я знов за неї засіла). Так , справді, в наступний раз продовжу. Скажу тільки, що сьогодні ходила на Університет монстрів, і не розчарувалася. Симпатична річ. теж запишу собі в колекцію. Ще можна поговорити про Гаріка( який Поттер, бо ми з сином подивилися 6 і 7 фільми, але це ще окрема розмова про цього придурка і його придуркувату авторку)
Отож, добраніч.

@темы: кіно

21:38 

Про Робіна Гуда

Збираю колекцію. Робін Гуд — одна із дитячих любовей, які не проходять. Отож, мені цікаво все, що про нього знімають. Маю класичний американський ще довоєнний фільм, який в певній мірі став шаблоном для наступних стрічок і породив багато пізніших пародій (Р.Г. , мужчинив трико; Шрек-1), всяке інше, але помітила, що чим ближчий до нас час, тим нудніші і марудніші робляться фільми про нього. В баладах він веселий, завзятий, вмгадує капості на можновладців і багатих рицарів, абатів, а в кіно він якийсь нудний. Це видно і в фільмі з Костнером (Р.Г. принц злодіїв), а вже останній з Р.Кроу взагалі якась муть. І тут я знайшла ще один, американський 1991р, (там Маріан грає Ума Турман, режисера і акторів не пам"ятаю, вони мені не відомі). Хоч сюжет приблизно класичний, але Робін там такий, як має бути, і взагалі, кіно мене дуже порадувало. Те, що треба по духу. Ура, що є ще люди, здатні відтворити дух балад, стародавню епоху, з її наївністю і жорстокістю. і всяке таке.

@темы: кіно

21:36 

Ще про кіно та Робіна Гуда

Мала час на перегляди багато (досить) кін. Причому мене цікавить не просто кіно , а як тема (якщо саме вона мене цікавить) показується в різних версіях. Тоді я колекціоную собі різні варіанти. (це наче різні переклади одного і того ж твору). І захотілось мені передивитися старий 1983-84 рр. серіал "Робін із Шервуда" . Це англійський фільм. Я його бачила колись по телевізору. Потім (років зо два тому) згадала про його існування, мені його списали з інтернета, а потім, може за якийсь місяць я знайшла і ДВД-диск -- то ж маю колекцію. І от як я передивлююсь його знову, то можу поставити йому найвищий бал. За все. Хоч там дещо містичні є нотки, але вони настільки вписуються в загальну атмосферу, що зараз нічого іншого я і не уявляю. Але справа не в цьому, а в тому, що в цьому фільмі (не зважаючи на ніби казковість певну сюжету) характери щонайправдивіші, люди і християни, і язичники, вірять в чаклунів, поклоняються дияволу, і в той же час прості, щирі серцем, наївні, не вміють брежати так як зараз, вони , навіть найлиходійніші з них , ніби циніки, але слово для всіх має ціну, і якщо когось питають про ім"я , то він називає справжнє, або каже, що не може його назвати. Там нема ідилії, якщо герої потрапляють в скруту, то це справді скрута, і навіть коли я знаю, що все має закінчитися добре, я переживаю за героїв, і думаю -- ну як же їм вдасться викрутитись?! Англійці вважають себе темпераментною нацією -- цей фільм доводить це : герої як сваряться, то кричать один на одного, як засмучені, то плачуть, гніваються вголос, гарчать, кричать, чи сміються; уникнувши небезпеки, радіють, танцюють, розігрують одне одного, з"ясовують в бійках, хто кращий (але не до смерті) -- тобто живі люди (і вірять в привидів, бояться чаклунів, не сміють порушити давні заборони, щоб не накликати лиха). Ще один плюс (!) : це може єдиний фільм, де король Річард Левине Серце не є добрим монархом, а все не закінчується весіллям Робіна і Маріон.Ні, Робін гине, але потім знаходиться інша людина, яка бере в руки лук, стає на захист скривджених і називається Робіном Гудом. До речі, сама назва "Роб ін Гуд" може перекладатися як "Роб в каптурі", так він називається в кіно, так він названий в одній (моїй першій) книзі, англійських авторів, які зібрали і переказали балади про Робіна. Так що до певної міри цей фільм можна назвати "правдивою історією Робіна Гуда" . Дивіться гарне кіно.

@темы: кіно

23:01 

І знов про кіно.

Передивилася першого "Хобіта" (буду писати це так, хоча мені звичніше "Гобіт"). Помітила багато деталей, які випадають зазвичай при першому перегляді, але незважаючи на гарні картинки, висновки у мене сумні.Сумно, коли автор (режисер) цитує сам себе. Фактично він переказує стару історію новими персонажами, використовуючи старі ходи та режисерські знахідки. Передивлятися епізоди з метеликом, з біганням по печерах , паданням і таке інше скучно. А ще прикро вразило, наскільки гноми постають неотесаними грубіянами, неуками і просто придурками. І це такі бовдурі подалися "вернути собі свій дім"? Ну ще один Гімлі на фоні Благородного ельфа та нащадка короля міг виглядати дещо грубувато, але і він не був таким, а ці просто гротескні постаті. А вони ж були теж благородних гномських родин, виховані, достойні мужі, а не свині. У мене є один критерій, який визначає, наскільки мені сподобався фільм : чи хочу я його мати в своїй колекції. Так от, "Хобіта" я не хочу.

@темы: кіно

23:56 

Кіно. Тепер Геракл.

І знов про те саме, тобто про кіно. Хотіла витягти кудись Остапа, і заодно й собі розважитись. Тож вибрала похід в кіно. Ну, балда, купилася на назву : "Геракл. Початок легенди" Ні, ну я розумію, що від американців не можна чекати якоїсь історичної, чи міфологічної достовірності, але щоб аж так!!! З земного батька Геракла зробили тирана і звіра, і Гера сама(!!!) підсовує Алкмену під Зевса, щоб у тієї народився герой, який врятує Грецію від злого царя. Далі, цар (а вірніше, король і "сір") завоював немало-небагато Єгипет, а в союзниках, чи васалах у нього ходить Германія і Африка. При цьому, богів ніяких ніхто взагалі не признає . Навіть про Зевса кажуть так, ніби це старий забутий міф. Сам Геракл ледь не загинув від найманців підступного батька, опинився в рабстві і став бійцем на втіху глядачам ( У Римі це називалося гладіатор). У авторів не вистачило глузду почитати міфи про Геракла, бо тоді б вони вигадали щось краще , ніж суміш Конана-варвара, Максимуса з "Гладіатора" і Спартака.Ну і далі всякий брєд в стилі нерозумних американців -- аж до переможного кінця, убивства головного поганця і загального щастя. Але для мене апофеозом дурості став теарт , заповнений чоловіками і жінками (!!), там де задник сцени, сиділи вгорі як на трибуні високопоставлені господарі і гості, а на півкруглому майданчику внизу (забула, як він називається, чи просценіум?), засипаному пісочком, билися насмерть гладіатори (і серед них Геракл).
І от після цього я думаю, може годі ходити в кіно?

@темы: кіно

22:13 

Про все потрошку

Виявляється , 2 місяці не писала нічого. Ну, звісно, такі події!... я можу про це говорити (вірніше, ми з бабцею весь час про це тільки й говорили, аж Остапу уривався терпець "Ну що ви все про політику та про політику!!!,,,"), ну і зараз все про це та про це, але довго писати. Он вже Великдень наближається, писанки писати треба, а мені щось влом. Хоч обіцяля дітям останній тиждень писанкарський, але все одно влом. А ще погано бачу, треба вдягати окуляри, та й ті заслабі, а ще писачки всі постирались, нема з чого нові гарні поробити -- то й не хочеться. Але то таке... От надумала цього року зробити в бібліотеці виставку не Великодню, а космічну -- бо всі Великодні картинки діти розбирають додому, та й кожного року ми це робим, набридло, хочеться іншого. Отож сьогодні заставила малювати космос -- за фотками НАСА. Нічого вийшло, ще щось старе знайду, і на виставку нашкрябається. Але у мене бідулька -- якісь вірусняки залізли в фооапарат, і він не хоче тепер фотографувати. Діти такі гарні листівки робили, а я не мала чим фоткнути. тепер момент пропав. жаль. Що ще ? З бажання розвіятись (хоч, здається , зарікалась!) пішла знов у кіно. Не на щось розумне, а так, щоб розважитися. на другого Кап. Америку. Нічого, може бути. А потім ще й на "Ноя" . Вже не знаю, чого -- чи то з мазохістичних причин, чи ще чого? Бо сама історія про потоп мене дратує. Але прочитала, що там величні декорації, ковчег натуральний, і всяке таке . Захотілось подивитись. Тим більше, що у нас стали показувати фільми не тільки в 3Д (!!!!!! УРА!!!!!). ну то враження так і є двоякі. З одного боку наповнили історію драматизмом, переживаннями, про вибір, про людське призначення, цікаво деякі "технічні" деталі вирішили (тварини всі були комп"ютерні, і трошки ніби викопні -- якісь слони з 4 бивнями, антилопи, всякі пташки цікаві), а ще в ковчезі вони всі заснули, і спали всю подорож.Що ж , це вихід! Але в іншому... Ну не згодна я з старозавітною міфологією, не люблю її. І на це теж нема ради.

@темы: життя, кіно

01:28 

Кіно

Давно не ходила в кіно. Вирішила, що пора, раз вихідний день і ніби всякі заморочки скінчилися. Всякі були анонси, в тому числі і третій "Хоббіт". Тоска, але все одно піду. Краще б Джексон екранізував "Сильмариліон", там певно пафосу побільше. То я пішла на "Лють". Про другу світову війну, американський танковий екіпаж. Звичайно, це не "4 танкіста і пес", це огидна жорстока правда про війну, але мені сподобалося. Мабуть, воно так і було, якщо не ще страшніше. Хотілося подивитися на Бреда Пітта. Не розчарував.

@темы: кіно

22:10 

Кіно

Недавно подивилася кіно (нове) про Моісея і вихід ізраїльтян з Єгипту. Називається "Вихід. Царі і боги" реж. Рідлі Скотт. Про цй фільм писали щось не дуже добре, що він якийсь невдалий, і всяке таке. Що спецефекти перевершують гру , ну і таке інше. Мені він не видався таким поганим. Може і не найкращий, але і не поганий. Але одне цікаво : події 3-тисячолітньої давності трактують дуже по-сучасному, в чомусь намагаються дати сучасне пояснення подіям, керуються у вчинках сучасною мотивацією. І я собі думаю, що часу від тієї історії пройшло так багато, що сучасна людина (особливо коли намагається сама переказати цю історію) просто не може зрозуміти і прийняти події просто так. Вони занадто жорстокі, чи безглузді, чо незрозумілі. (я не торкаюся того питання, чи було це насправді в історії, бог з ним, мене цікавить історія як літературне джерело для екранізації).Моісей у фільмі сперечається з богом, кричить на нього, заперечує йому, критикує його дії. Хоча по історії мало би бути зовсім не так. Самі єгипетські напасті показані так, ніби бог просто демонструє свою могутність, але Моісея це лякає, він не згоден з такими методами переконування фараона. Це дуже по-сучасному. Давня людина не посміла би заперечити богу, що його дії негуманні, тим більше щодо ворога. Та й єгиптяни у фільмі якісь безвірки, ніхто не вірить у богів, не поклоняється їм щиро, всі тільки роблять вигляд, для простого люду. Між собою ведуть доволі цинічні розмови, зате не забувають про економічну вигоду і всякі сучасні штучки. Мені здається, сучасні люди, навіть митці не можуть вникнути в психологію давніх людей, які СПРАВДІ вірили в силу богів, у свою залежність від їх волі, в цьому не сумнівалися, не оспорювали. Тай самі євреї у фільмі не показані віруючими, там один Мойсей має якісь стосунки з богом. Коротше, на мою думку, непоганий фільм, є моменти ліричні, глибокі, є цікаві ходи (Моісей бачить бога як хлопчика), спецефекти не лізуть в очі так нарочито, тобто гарних моментів вистачає. Але нема епічності в цій оповіді, а вона мала би бути, бо це не психологічна драма, не шлях до істини одного героя, а драма народу і його тріумф.
Ще кілька кумедних деталей : Моісей вирішує боротися за визволення свого народу терористичними методами : Палить сади, нищить провіант, влаштовує в домах і зерносховищах пожежі і вибухи. На що фараон відповідає каральними акціями : показово страчує по сім"ї. Ще він говорить, що його такі дії мають змусити народ Єгипта змусити (!!!!) фараона відпустити євреїв. І десь ще говориться про те, що євреїв утискають, а вони мають користуватися тими ж правами(???!!!???), що ї єгиптяни. І сам фараон говорить щось про "мій народ". Так ніби він не був правителем, для якого (звичне діло), підданці просто пил під ногами. Коротше, сучасне кіно з сучасною мотивацією. Хоча для епічних історій не потрібна якась мотивація. Як в казках. Щось робиться, бо так! Без всяких пояснень. Так має бути і все.
Подивилася ще одне нове фантастичне кіно (у мене період запойного перегляду фільмів і мультів) "Сходження Юпітер" . Остап намагався дивитись разом зі мною, але не зміг. Сказав, що нудота, і втік. Я додивилася, бо мені було вже цікаво закінчити і добратись до розв"язки. Хоча згодна, фільм вийшов нудний. ні , навіть не те слво, не нудний (бо і динамічний, і всякі світи, і кораблі, і герої, все, що по сюжету положено, є ) може навіть і сюжет кращий, як в останніх Зоряних війнах. Але розказано так, що не хвилює, не може зачепити душу. І тут не допоможуть ні спецефекти, ні якісь інші технічні чудеса. А історію дивишся байдуже. Ага, героїню ледь не вбили, ага, тут вона збирається пожертвувати собою, ага, планета руйнується... ну і таке інше. Сидиш і позіхаєш. Не знаю, чия це вина, режисера, що не перейнявся історією, акторів, які не вміють грати... Щось таке. Потім я подумала, може це була спроба зробити альтернативу Зоряним війнам? ( тут теж і принцеси є, і космічні системи, і якась міжпланента гвардія з крилами (ГМО), царствуючі роди, інтриги, загроза Землі, ) тільки іскри нема тієї, яка оживляє сюжет.
Ще про мультики: дивилась Посіпак (Гидкого Я не змогла переглянути, хоч 2 рази намагалася. Ну не моє!). Кошмар перед Різдвом - на мою думку, гірше за Труп нареченої, але може через те, що вони весь час співають, а перекладачі весь час перекладають. Треба дивитись без перекладу. Ще якісь американські, але то не варте уваги. А уваги варте ось що : Пісня моря. Це франко- британсько-(чиєсь ще)-ірланське виробництво. У мене велика підозра, що цей фільм робили ті люди, що і Абатство Келлс. Прекрасна історія на основі ірланських міфів. Та ще й мальована! Варто подивитись. Ще прекрасна французька історія :Ернест і Селестіна (по франц. коміксах). І ще один симпатичний фільм "Вартовий Місяця" (Точніший переклад з фр. Охоронець, гвардієць Місяця). Мені сподобалося. Коротше, французів треба дивитися (І і обов"язково Мішеля Оссело).

@темы: кіно, мультики

19:39 

Знов про кіно

Як я не зарікалася, що не дивитимусь серіали, а таки не встояла. Під впливом виходу чергового СтарТрека захотілось подивитись, з чого все починалось, тобто той самий перший старий серіал. І хоча Остап довбав мене, що я трачу час на єрунду, я подивилась. Потім він примусив мене дивитись "Сталевого алхіміка" (другу версію), і хоч я брикалась, все ж подивилась і мені сподобалось.(дуже). Потім з деякою перервою раптом вигулькнув "Самурай Х" . Найсмішніше, що я його повністю і не дивилася. А зараз як допалася!.... Правда, дивилася з японською озвучкою і рос. субтитрами, бо російський переклад, а ще псевдосамурайське (котяче) завивання в кожному бої мене просто виносило. Тепер мене понесло далі самурайськими анімешними стежками, і я перестану це дивитись, аж коли ті самураї полізуть через вуха. А поки що ...

@темы: кіно

Хатинка в Абрикосовому Гаю

главная