Прочитайте, как обстоят дела у сайта Дневников и как вы можете помочь!
×
  • ↓
  • ↑
  • ⇑
 
00:30 

Самотність

Самотність -- це те, від чого людина не сховається, чого не уникне. Просто інтроверти, мабуть, легше її переносять. В молодості інтровертам , певно, тяжче перебувати в компаніях, спілкуватись з купою людей : навчання, робота, і таке інше. зате коли приходить старість, і час втікає вперед, і життя робиться чуже, незрозуміле, відходить все дороге, молоді родичі зайняті своїми справами, їм нІколи зважати на старих, їх балачки та заморочки -- тут інтроверт, заглиблений у себе легше перенесе самотність. Найближчий приклад -- Бабця Нюня. В молодості активна, товариська, компанійська, весела, завжди мала купу друзів, приятелів, знайомих, завжди навколо повно людей, кипуча робота, діти, родичі... А тепер стара, дуже стара, самотня, так їй погано від своєї ветхості, а головне, від того, що вона САМА. Вона, звісно, не дуже признається, але це очевидно. Дуже шкода таких людей. Старим справді тяжко. (правда, бувають і такі, що всіх ізводять своїми капризами -- але то теж мабуть переважно від того, що ніхто на них не звертає уваги. вони як малі діти). А взагалі, це сумно.

00:20 

творчість

Завжди любила возитися з папірцями, а тепер і подавно. Паперові лальки, костюмовані персонажі, національні костюми, і т.д. Тепер була епопея ангелів, а ще хочеться наробити дівчат в народних строях. А ще всяких вояків та інших фантазійних героїв. Ще б часу.....

@темы: творчість

02:08 

Осінь

Справді, довгенько я нічого не писала. А чого писати? Життя триває, ось уже проминуло 50. Смішно, не уявляю себе такою. Думалося в молодості, яка я буду в такому віці? Фізично змінилася, потовстіла, за останній рік стрімко -- це малоприємно, але я лінива щось робити для змін. А внутрішньо, душевно -- все так само перед сном думаю про всякі дурниці, про всяких вигаданих героїв, і всяке таке. Ото буде кумедія, мені буде за 60, а я все думатиму за своє alter ego Жана Атрея Тірресуена, прозваного Жаном Джафаром.
Зараз гарна осінь. Як завжди. Люблю осінь.

@темы: життя, осінь

21:54 

День народження

Цікаво, чому ніхто не згадав про столітній ювілей Муравського? Чоловік заслужив!!!

20:40 

Книжки

Заходила в магазин. Книжковий. Недавно брала в бібліотеці Капранових, Щось ніби трохи дитяче, але ковтнула за два прийоми. От що робить голод. Правда, і чтиво було легке. Та це не означає, що тупе, чи неякісне. Ні, хороше. Одержала задоволення. Навіть може б і придбала, якщо недороге. Власне, тому і зайшла в книгарню. Капранових не знайшла, зате побачила кілька книг Оксани Забужко. Взяла до рук і черговий раз зрозуміла, що це -- мій автор. Мені її подобається читати. Як подобається слухати когось, хто тобі дуже цікавий. Там книженція така грубезна, але мені її хочеться. Найцікавіше, що це не художня проза, а літературознавчі есе. Це мені у неї найцікавіше. А от Прохаська, про якого багато чула, читала відгуків, читала цитати, якого дуже цінує мій брат -- не можу читати довго. Є таке щось : поки уривок -- класно, ну дуже здорово, а як починаєш читати багато, довго, то щось розмивається, втрачається зміст, і починається безглузда балаканина. Я ж навіть його книгу купила, почала, і не змогла далі читати. Може його треба мені читати потроху, як приймають пігулки? Я ніяким чином не хочу сказати, що він поганий! Ні, він хороший, справжній автор, просто манера така якась... не можу довго і багато. Хоч я звикла брати і читати від і до.

@темы: Книги

22:04 

Живем далі

Ого, знов місяць не писала. Правда, і не було особливо про що. Ніяк не піду у відпустку -- на клубі ще треба ремонт закінчити, прибрати все, бо вийду аж у вересні. Не люблю такого , мені потрібен час на входження в робочий режим, а тут з корабля на бал. Більше так не хочу іти у відпустку. Зате повправлялася у білінні стін і стелі. Можна буде повторити вдома на кухні : я обіцяла бабці ще на Великдень . Треба щось робити з папірцями -- я в них просто загрузаю. Хочу вже у відпустку!
і ще одне, треба читати книжки. А то я зовсім тупію.

@темы: втома, життя

01:58 

Забавки

Взялася робити хатку. Вже закінчила, тепер стоїть на піаніно, ще гарно пофоткаю, і треба ховати. Маю план зробити українську хату. Вже і глечиків манюніх накупляла, і коробку маю. Треба тільки час. А бабцю загружу вишивати маленькі рушники.

@темы: творчість

02:38 

життя

Знов 2 місяці не писала. От якби подумки можна було б відсилати якісь речі -- це би значно полегшило роботу. Ну що нового: дожили до канікул, зробили виставку, граюсь : роблю хатку в коробці з-під взуття. Приїхали несподівано американці. Кумедія -- подарували Остапові всякі чоловічі парфуми, а він краще хотів їхнії цукерок. щось ще хотіла написати, але вхе пора спати . Довге це діло -- інтернет.

@темы: життя

22:13 

Про все потрошку

Виявляється , 2 місяці не писала нічого. Ну, звісно, такі події!... я можу про це говорити (вірніше, ми з бабцею весь час про це тільки й говорили, аж Остапу уривався терпець "Ну що ви все про політику та про політику!!!,,,"), ну і зараз все про це та про це, але довго писати. Он вже Великдень наближається, писанки писати треба, а мені щось влом. Хоч обіцяля дітям останній тиждень писанкарський, але все одно влом. А ще погано бачу, треба вдягати окуляри, та й ті заслабі, а ще писачки всі постирались, нема з чого нові гарні поробити -- то й не хочеться. Але то таке... От надумала цього року зробити в бібліотеці виставку не Великодню, а космічну -- бо всі Великодні картинки діти розбирають додому, та й кожного року ми це робим, набридло, хочеться іншого. Отож сьогодні заставила малювати космос -- за фотками НАСА. Нічого вийшло, ще щось старе знайду, і на виставку нашкрябається. Але у мене бідулька -- якісь вірусняки залізли в фооапарат, і він не хоче тепер фотографувати. Діти такі гарні листівки робили, а я не мала чим фоткнути. тепер момент пропав. жаль. Що ще ? З бажання розвіятись (хоч, здається , зарікалась!) пішла знов у кіно. Не на щось розумне, а так, щоб розважитися. на другого Кап. Америку. Нічого, може бути. А потім ще й на "Ноя" . Вже не знаю, чого -- чи то з мазохістичних причин, чи ще чого? Бо сама історія про потоп мене дратує. Але прочитала, що там величні декорації, ковчег натуральний, і всяке таке . Захотілось подивитись. Тим більше, що у нас стали показувати фільми не тільки в 3Д (!!!!!! УРА!!!!!). ну то враження так і є двоякі. З одного боку наповнили історію драматизмом, переживаннями, про вибір, про людське призначення, цікаво деякі "технічні" деталі вирішили (тварини всі були комп"ютерні, і трошки ніби викопні -- якісь слони з 4 бивнями, антилопи, всякі пташки цікаві), а ще в ковчезі вони всі заснули, і спали всю подорож.Що ж , це вихід! Але в іншому... Ну не згодна я з старозавітною міфологією, не люблю її. І на це теж нема ради.

@темы: життя, кіно

23:56 

Кіно. Тепер Геракл.

І знов про те саме, тобто про кіно. Хотіла витягти кудись Остапа, і заодно й собі розважитись. Тож вибрала похід в кіно. Ну, балда, купилася на назву : "Геракл. Початок легенди" Ні, ну я розумію, що від американців не можна чекати якоїсь історичної, чи міфологічної достовірності, але щоб аж так!!! З земного батька Геракла зробили тирана і звіра, і Гера сама(!!!) підсовує Алкмену під Зевса, щоб у тієї народився герой, який врятує Грецію від злого царя. Далі, цар (а вірніше, король і "сір") завоював немало-небагато Єгипет, а в союзниках, чи васалах у нього ходить Германія і Африка. При цьому, богів ніяких ніхто взагалі не признає . Навіть про Зевса кажуть так, ніби це старий забутий міф. Сам Геракл ледь не загинув від найманців підступного батька, опинився в рабстві і став бійцем на втіху глядачам ( У Римі це називалося гладіатор). У авторів не вистачило глузду почитати міфи про Геракла, бо тоді б вони вигадали щось краще , ніж суміш Конана-варвара, Максимуса з "Гладіатора" і Спартака.Ну і далі всякий брєд в стилі нерозумних американців -- аж до переможного кінця, убивства головного поганця і загального щастя. Але для мене апофеозом дурості став теарт , заповнений чоловіками і жінками (!!), там де задник сцени, сиділи вгорі як на трибуні високопоставлені господарі і гості, а на півкруглому майданчику внизу (забула, як він називається, чи просценіум?), засипаному пісочком, билися насмерть гладіатори (і серед них Геракл).
І от після цього я думаю, може годі ходити в кіно?

@темы: кіно

23:01 

І знов про кіно.

Передивилася першого "Хобіта" (буду писати це так, хоча мені звичніше "Гобіт"). Помітила багато деталей, які випадають зазвичай при першому перегляді, але незважаючи на гарні картинки, висновки у мене сумні.Сумно, коли автор (режисер) цитує сам себе. Фактично він переказує стару історію новими персонажами, використовуючи старі ходи та режисерські знахідки. Передивлятися епізоди з метеликом, з біганням по печерах , паданням і таке інше скучно. А ще прикро вразило, наскільки гноми постають неотесаними грубіянами, неуками і просто придурками. І це такі бовдурі подалися "вернути собі свій дім"? Ну ще один Гімлі на фоні Благородного ельфа та нащадка короля міг виглядати дещо грубувато, але і він не був таким, а ці просто гротескні постаті. А вони ж були теж благородних гномських родин, виховані, достойні мужі, а не свині. У мене є один критерій, який визначає, наскільки мені сподобався фільм : чи хочу я його мати в своїй колекції. Так от, "Хобіта" я не хочу.

@темы: кіно

16:46 

Новий Рік

Ну ось і дожилися до нового року. Хочеться змін, ну хоч маленьких, але на краще, хочеться, щоб прагнення, завзяття, віра і зусилля дали добрий плід. Хоч я і фаталіст за суттю своєю, хоч дуже обережно ставлюся до оптимістичних прогнозів, але в переддень Різдва хочеться надіятися, що все стане краще. Не можуть же пропасти такі могутні зусилля.
З Новим Роком та Різдвом!

@темы: свято

14:41 

Про Діда

Десять років тому мій тато, Анатолій Юхимович Грицай відійшов від нас у вічність. Вільним піднебесним птахом полинула його душа у Вирій. Сьогодні день його пам"яті.

@темы: пам"ять

21:36 

Ще про кіно та Робіна Гуда

Мала час на перегляди багато (досить) кін. Причому мене цікавить не просто кіно , а як тема (якщо саме вона мене цікавить) показується в різних версіях. Тоді я колекціоную собі різні варіанти. (це наче різні переклади одного і того ж твору). І захотілось мені передивитися старий 1983-84 рр. серіал "Робін із Шервуда" . Це англійський фільм. Я його бачила колись по телевізору. Потім (років зо два тому) згадала про його існування, мені його списали з інтернета, а потім, може за якийсь місяць я знайшла і ДВД-диск -- то ж маю колекцію. І от як я передивлююсь його знову, то можу поставити йому найвищий бал. За все. Хоч там дещо містичні є нотки, але вони настільки вписуються в загальну атмосферу, що зараз нічого іншого я і не уявляю. Але справа не в цьому, а в тому, що в цьому фільмі (не зважаючи на ніби казковість певну сюжету) характери щонайправдивіші, люди і християни, і язичники, вірять в чаклунів, поклоняються дияволу, і в той же час прості, щирі серцем, наївні, не вміють брежати так як зараз, вони , навіть найлиходійніші з них , ніби циніки, але слово для всіх має ціну, і якщо когось питають про ім"я , то він називає справжнє, або каже, що не може його назвати. Там нема ідилії, якщо герої потрапляють в скруту, то це справді скрута, і навіть коли я знаю, що все має закінчитися добре, я переживаю за героїв, і думаю -- ну як же їм вдасться викрутитись?! Англійці вважають себе темпераментною нацією -- цей фільм доводить це : герої як сваряться, то кричать один на одного, як засмучені, то плачуть, гніваються вголос, гарчать, кричать, чи сміються; уникнувши небезпеки, радіють, танцюють, розігрують одне одного, з"ясовують в бійках, хто кращий (але не до смерті) -- тобто живі люди (і вірять в привидів, бояться чаклунів, не сміють порушити давні заборони, щоб не накликати лиха). Ще один плюс (!) : це може єдиний фільм, де король Річард Левине Серце не є добрим монархом, а все не закінчується весіллям Робіна і Маріон.Ні, Робін гине, але потім знаходиться інша людина, яка бере в руки лук, стає на захист скривджених і називається Робіном Гудом. До речі, сама назва "Роб ін Гуд" може перекладатися як "Роб в каптурі", так він називається в кіно, так він названий в одній (моїй першій) книзі, англійських авторів, які зібрали і переказали балади про Робіна. Так що до певної міри цей фільм можна назвати "правдивою історією Робіна Гуда" . Дивіться гарне кіно.

@темы: кіно

21:38 

Про Робіна Гуда

Збираю колекцію. Робін Гуд — одна із дитячих любовей, які не проходять. Отож, мені цікаво все, що про нього знімають. Маю класичний американський ще довоєнний фільм, який в певній мірі став шаблоном для наступних стрічок і породив багато пізніших пародій (Р.Г. , мужчинив трико; Шрек-1), всяке інше, але помітила, що чим ближчий до нас час, тим нудніші і марудніші робляться фільми про нього. В баладах він веселий, завзятий, вмгадує капості на можновладців і багатих рицарів, абатів, а в кіно він якийсь нудний. Це видно і в фільмі з Костнером (Р.Г. принц злодіїв), а вже останній з Р.Кроу взагалі якась муть. І тут я знайшла ще один, американський 1991р, (там Маріан грає Ума Турман, режисера і акторів не пам"ятаю, вони мені не відомі). Хоч сюжет приблизно класичний, але Робін там такий, як має бути, і взагалі, кіно мене дуже порадувало. Те, що треба по духу. Ура, що є ще люди, здатні відтворити дух балад, стародавню епоху, з її наївністю і жорстокістю. і всяке таке.

@темы: кіно

15:07 

Подорож

Давно збиралися, ще з минулого року, і ось несподівано вигулькнула подорож. На Чернігівщину, по гарних місцях, до яких просто так і не доїдеш, але я вже колись там була ( в студенські роки, на практиці). Правда, виявилося, що дві ночі нам доведеться провести в автобусі — для мене це дуже тяжко, а Остап, як почув, то аж взвив, але відступати пізно. Я не дуже уявляю, що зможу втямити після ночі ненормального спання, але вже так і буде. Правда, думаю, більше я в такі поїздки не рвану. Все, що завгодно, але ніч має бути нормальна. Крім того мені цікаво спостерігати за дорогою, як змінюється краєвид, а тут ми все проспим. Нецікаво і жаль. Але так задумали організатори. Взагалі-то тур і розрахований навихідні, тобто на ДВА дні. Просто завтра теж вихідний, і я подумала, що екскурсія триватиме три повноцінні дні.

@темы: пригоди

00:45 

Ще про кіно(3)

Ще два слова про мультфільми :
"Епік" не сподобавсі. Раз все там таке зелене і гарне, я чекала якусь історію в стилі Властика, чи Робін Гуда, чи ще чогось. А там сюжет доволі тупий. Ну буду переказувати, але зауважень купа. Героїня вертається до батька після смерті матері (вона вже доросла, їй вже біля 20 років, тобто реакція на смерть близької людини очікується трохи доросліша, як показано), батько все життя займається дослідженнями, намагаючись знайти маленьких чоловічків - захисників лісу. зібрав величезний фактичний матеріал, а найближчі люди вважають його за дивака і божевільного. То нащо донька до нього приїхала? та і взагалі, якщо людина одержима якоюсь ідеєю, можна і поцікавитись її думками, якщо ця людина тобі дорога. Ай, ще там багато всяких невідповідностей і дурниць сюжетних, довго переповідати (може в наступному пості, завтра, бо і так вже угробила 2 години, не буде коли і погратися, а мене Атлантида чекає, я знов за неї засіла). Так , справді, в наступний раз продовжу. Скажу тільки, що сьогодні ходила на Університет монстрів, і не розчарувалася. Симпатична річ. теж запишу собі в колекцію. Ще можна поговорити про Гаріка( який Поттер, бо ми з сином подивилися 6 і 7 фільми, але це ще окрема розмова про цього придурка і його придуркувату авторку)
Отож, добраніч.

@темы: кіно

00:30 

Ще про кіно (2)

Як казав Карлсон, "Продолжаем разговор"
Отож, про кіно. Звісно, в кінотеатрах засилля американщини, нам більше нічого не показують. Може по клубах елітних, або десь на фестивалях є альтернатива, але я в цьому питанні безпорадна і споживаю масовий продукт. Отож, ще кілька фантастичних пригодницьких історій . читать дальше

@темы: кіно

23:39 

Ще про кіно (1)

Нерегулярна я все-таки людина. Марудно тикати по клавішах букви. Хоча, писати теж, мабуть, набридло би. та я не про це. Давно не писала, бо ліньки, та і нема про що. Але кіносезон продовжується. Як я собі подумала, то за весну я багато чого передивилася. Хочеться чогось... От і шукаю це чогось в кінокартинах. (Я вже плювалася на 3Д, від якого нема спасіння, але навчиался дивитися його без окулярів).
Щось багато чого я дивилася, все більше екшени, чи бойовики (грешна, матушка, люблю добро з кулаками), хоча не відмовлялася і від мелодрам, тільки костюмованих. Про сучасне життя не люблю, не цікаво, негарно. Але найсмішніше було те, що подивилися з сином один фільм, і ніяк не могли згадати, ЩОж ми дивились. читать дальше

@темы: кіно

02:38 

Кіно

Щось не знаходжу ні часу, ні сил ще сюди писати...(це вже стандартний вступ)
Ну от, трохи про кіно:
показували по телевізору "Аватара" (того, який синенький). Навмисне хотіла передивитись, перевірити свої відчуття. Ні, не помилилась. Фільм дратує : слабкістю сюжету, дурним головним персонажем, ходульними лиходіями (я такий злий, аж сам тащусь від своєї злості). Раптом усвідомила, що полковник (чи хто він там по рангу) дуже схожий на головного поганця з фільму "Іграшкові солдатики". Але що нормально для іграшки з вбудованою військовою програмою знищення ворога, те виглядає нарочито і примітивно у живої людини.
продовження
От вам і вся рецензія.
На що б то ще сходити ?

@темы: кіно

Хатинка в Абрикосовому Гаю

главная